Зміна оточення учня в класі (найоптимальніше місце дитини – поруч із вчителем).
Зміна режиму уроку (включення хвилинок активного відпочинку).Регулювання взаємин з однокласниками, називати учня на ім’я.
Створення позитивної мотивації ситуації успіху. Уникати монотонної діяльності на уроці. Давати більше творчих, розвивальних завдань.
Підтримуйте контакт з батьками, психологом (працюйте разом!)
Регулювання очікувань (позитивні зміни в поведінці дитини виявляються не так швидко, як очікують дорослі). Корекція негативних форм поведінки(наприклад, невмотивованої агресії).
«Швидка допомога» під час роботи з гіперактивною дитиною
1. Відвернути увагу дитини від її капризів.
2. Запропонувати вибір (іншу можливу на даний момент діяльність).
3. Поставити несподіване запитання.
4. Відреагувати несподіваним для дитини чином (пожартувати, повторити дії дитини).
5. Не наказувати, а просити (але не підлещуватися).
6. Вислухати те, що хоче сказати дитина (в іншому випадку вона вас не почує).
7. Автоматично, тими самими словами багаторазово повторювати своє прохання (нейтральним тоном).
8. Сфотографувати дитину чи підвести її до дзеркала в той момент, коли вона вередує.
9. Залишити в кімнаті саму, коли вона вередує ( якщо це безпечно для її здоров̒я).
10. Не наполягати на тому, щоб дитина вибачилася.
11. Не читати нотацій (дитина все одно їх не чує).
«Профілактична робота з гіперактивним учнем»
1. Заздалегідь домовлятися з дитиною про час гри, про тривалість відпочинку.
2. Про закінчення часу дитині повідомляє не дорослий, а заведений заздалегідь будильник, що сприятиме зниженню агресії дитини.
3. Виробити разом із дитиною систему заохочень і покарань за бажану і небажану поведінку.
4. Виробити і розташувати у зручному дитини місці звіт (список) правил поведінки у класі, вдома, на вулиці. Коли вона порушить одне із правил, дорослий може мовчки вказати їй на список (або конкретне правило).
5. Просити дитину вголос проговорювати ці правила.
6. Перед початком заняття обговоріть із дитиною, що хотіла б вона побажати сама собі при виконанні завдання, і уточніть, як це робитиме.
1. Відвернути увагу дитини від її капризів.
2. Запропонувати вибір (іншу можливу на даний момент діяльність).
3. Поставити несподіване запитання.
4. Відреагувати несподіваним для дитини чином (пожартувати, повторити дії дитини).
5. Не наказувати, а просити (але не підлещуватися).
6. Вислухати те, що хоче сказати дитина (в іншому випадку вона вас не почує).
7. Автоматично, тими самими словами багаторазово повторювати своє прохання (нейтральним тоном).
8. Сфотографувати дитину чи підвести її до дзеркала в той момент, коли вона вередує.
9. Залишити в кімнаті саму, коли вона вередує ( якщо це безпечно для її здоров̒я).
10. Не наполягати на тому, щоб дитина вибачилася.
11. Не читати нотацій (дитина все одно їх не чує).
«Профілактична робота з гіперактивним учнем»
1. Заздалегідь домовлятися з дитиною про час гри, про тривалість відпочинку.
2. Про закінчення часу дитині повідомляє не дорослий, а заведений заздалегідь будильник, що сприятиме зниженню агресії дитини.
3. Виробити разом із дитиною систему заохочень і покарань за бажану і небажану поведінку.
4. Виробити і розташувати у зручному дитини місці звіт (список) правил поведінки у класі, вдома, на вулиці. Коли вона порушить одне із правил, дорослий може мовчки вказати їй на список (або конкретне правило).
5. Просити дитину вголос проговорювати ці правила.
6. Перед початком заняття обговоріть із дитиною, що хотіла б вона побажати сама собі при виконанні завдання, і уточніть, як це робитиме.
Немає коментарів:
Дописати коментар