Правила поведінки здобувачів освіти в навчальному закладі
Кодекс честі учня
- Вчитися не заради оцінки, а для здійснення гуманних, патріотичних цілей і досягнень.
- Направляти свою навчальну діяльність на глибоке оволодіння знаннями з основ наук, бути ініціативним, самостійним, найповніше виявляти себе.
- Дотримуватися вимог школи, правил внутрішнього розпорядку, гідно вести себе.
- Бути ввічливим у спілкуванні з товаришами, учителями, старшими людьми, шанобливо ставитися до батьків.
- Турбуватися про молодших.
- Виявляти милосердя.
- Дбати про пристойний зовнішній вигляд, власну гігієну.
- Не допускати куріння, не вживати спиртних напоїв, наркотичних засобів
Поради з самовиховання
1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.
2. Записуй згідно з важливістю свої термінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня.
Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш.
Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(наступний день).
3. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт.
Намагайся сам усувати причини невиконання.
Спочатку це вважатиметься важким, але з часом ти зрозумієш, що головне – це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.
4. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.
5. Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо – “ні”.
6. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним, але став перед собою завдання реальні, ні в якому разі “не зазнавайся”, бо не спрацює внутрішній наказ ”Так треба”, “Я мушу”.
7. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно витрачаєш свій вільний час?
8. Твій організм здатний до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.
9. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих.
Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз увагу і зберегти час.
Права та обов’язки учнів
Учні мають право:
- на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;
- на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;
- на доступ до інформації з усіх галузей знань;
- брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
- брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу;
- брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців);
- брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;
- на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність;
- на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;
- на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.
Програма розвитку учнівського колективу
Головне завдання виховної діяльності в початковому ступені навчання: формування культури спілкування школярів з товаришами, батьками, старшими, молодшими і педагогами. Провідними якостями особи в початковій школі виступає гуманність, здібність до співпраці, працьовитість, чесність, самостійність, ощадливість, організованість.
Робота ведеться за програмою «Стати людиною», блоку «Культура і спілкування»
Основні знання:
• знати основи культури поведінки людини;
• знати основні правила спілкування;
• знати способи спілкування з природою;
• знати природу рідного краю;
• знати історію школи і так далі.
Уміння:
• уміти поводитися в суспільстві;
• жити в суспільстві і в ладу з іншими людьми;
• уміти дружити;
• уміти розповісти про школу і так далі.
Дії:
• надавати допомогу хворим, молодшим, інвалідам;
• допомагати в навчанні однокласницям;
• брати участь в диспутах…
Основні напрямки:
1. Знайомство з культурою родинних стосунків
• Бесіди: «Моя сім'я - …», «Що я відчуваю, коли поруч немає рідних» «Я люблю, ти любиш, ми любимо».
• Домашні завдання – практикуми: «Лагідні слова мами», «Ігри з молодшим братом».
• Програвання сюжетів: «Як підняти настрій мамі», «Як утішити малюка, що плаче».
2. Формування культури відношення до природи
• Засвоєння понять «красиве», «потворне», «екологія», «природа», «гігієна».
• «Лютий в природі» (усний журнал)
• Малюнки «Пора року»
• Реферати «Весна, весна дзвенить…» «Зимонька-снігуронька» «Осінь! Чарівна пора».
3. Формування якостей від яких залежить культура поведінки
• Поняття: «правдивість», «чесність», «відповідальність», «чуйність», «ввічливість», «старанність».
• Бесіди: «Що таке ввічливість?», «Душевність і бездушевність» «Ми все уміємо самі».
• Програвання сюжетів.
4. Організація здорового способу життя
• Поняття: «здоров’я», «образ життя» «режим», «традиції».
• Бесіди: «В здоровому тілі – здоровий дух», «Я здоров'я бережу – сам собі допоможу», « Я вибираю – рух».
• Ігри: «Як стати нехворайкою», «Чистота і здоров’я», ігри на свіжому повітрі.
• Веселі старти, День здоров'я, велоспорт, «Лижня нас зве…», осінній крос.
5. Виховання уміння бачити прекрасне і потворне в житті людей
• Бесіди: «Звідки беруться бруднулі?», «Постава – струнка спина», «Зовнішній вигляд учня», «Чистота – та ж красота».
• Заняття-практикуми: «Як допомогти товаришеві, якщо він потрапив в біду», «Що таке «красивий вчинок»?».
• Вечір «Поспішайте робити добро».
6. Формування культури стосунків між однокласниками
• Бесіди: «Особиста гігієна», «Особливості поведінки дівчаток і хлопчиків».
• Заняття-практикуми: «Поступися дівчинці місцем», «Захисти дівчинку від кривдників», «Говори з хлопчиками поважливо».
7. Формування культури поведінки
• Поняття: «естетичність», «стриманість», «управління собою», «дім», «наполегливість».
• Бесіди: «Ми в гостях, у нас гості», «Що таке добре і що таке погано», «Можна» і «не можна» у житті».
• Гра-вправа «Давайте говорити один одному компліменти».
8. Формування культури праці
• Бесіди: «Де працювати мені тоді?», «Правила учбової праці».
• Сюжетно-рольові ігри: «Наша вулиця», «Ремонтна майстерня» (ремонт книг).
• «Найулюбленіша» (уроки технології, подарунки для мам).
• Домашні завдання-практикуми: догляд за садово-огородніми рослинами, тваринами.
9. Формування початків економічної культури
• Поняття: «вартість», «гроші - товар», «покупка - продаж» «економія».
• Бесіди: «Бережи хвилину», «Скільки коштує твоє здоров’я».
• Ролеві ігри: «Магазин», «Базар», «Аукціон».
• Конкурси і суспільні справи «Бережи хліб», операція «Крапля», економія електроенергії.
• Практичні заняття: ціна речей, витрати сім'ї.
Форми роботи з батьками
1. Індивідуальні:
а) відвідування сім'ї;
б) запрошення до школи;
в) індивідуальна педагогічна допомога;
д) листування з батьками;
е) дні відкритих дверей.
2. Групові:
а) зібрання батьківського активу;
б) групові бесіди;
в) групові консультації;
г) батьківські консиліуми.
3. Колективні:
а) загальношкільні збори;
б) класні батьківські збори;
в) збори-концерти;
г) конференції з обміну досвідом;
д) педагогічний всеобуч "Батьківська академія".
4. Традиційні методи і прийоми роботи з батьками:
а) спостереження;
б) бесіди;
в) анкетування;
г) учнівські твори-роздуми.
Тест для батьків «Міра турботи»
1. Для того, щоб бути хорошою матір’ю, досить спілкування лише з власною сім'єю.
2. Маленького дитяти слід тримати завжди при собі, щоб попередити його падіння і удари.
3. Дитя не повинне займатися тими видами спорту, які можуть привести до фізичних каліцтв.
4. Виховання дитини - праця важка і часто невдячна.
5.У дитини не повинно бути таємниць від батьків.
6. Любов'ю батьків дитину не зіпсувати.
7. Головне, чим повинне займатися дитя – це навчання. Все останнє вдома в змозі зробити батьки.
8. Захистити дитину від будь-якої інфекції можна шляхом обмеження його контактів з тими людьми, що її оточують.
9. Батьки повинні допомогти дитині у визначенні кола її друзів і приятелів.
Підсумки:
23 бали і вище - ваші зусилля направлені на те, щоб інтереси дитини були надійно захищені. Проте це незабаром може викликати його протест. Ваш малюк особливо залежить від Вас. У нього не розвивається уміння самостійно приймати рішення і нести свій вантаж відповідальності за них.
16 – 22 бали – Ви зайняли вірну позицію у вихованні свого малюка. Він отримує достатню кількість уваги і турботи дорослих, але при цьому дістає можливість проявляти свою незалежність і дорослість.
Менше 16 балів – Ви мало приділяєте уваги питанням виховання свого дитяти. Перегляньте свою позицію.
Покарання: "за" і "проти"
Консультація для батьків
Готових рецептів та моделей виховання не існує. Але прислухатися час від часу до порад фахівців варто. Адже у вихованні дітей батьки нерідко припускаються грубих помилок, яких могло б і не бути, якби дорослі мали за звичку переглядати спеціальну науково-методичну літературу, відвідувати консультації в педагогів та психологів.
Насамперед, повірте в унікальність та неповторність своєї дитини. Вона не є точною копією вас самих. Тож не варто вимагати від сина чи доньки реалізації вашої життєвої програми та осягнення ваших цілей. Надайте дитині право прожити своє життя так, як прагне саме вона.
Приймайте дитину такою, якою вона є: З усіма недоліками, слабостями й достоїнствами. Спирайтеся на сильні сторони її особистості.
Не соромтеся демонструвати дитині свою любов. Нехай вона зрозуміє, що ви любитимете її за будь-яких обставин.
Не бійтеся "залюбити" малюка: беріть його на коліна, дивіться в очі, обнімайте і цілуйте дитину (звичайно, якщо вона сама того бажає). Проте пильнуйте, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі й заборони (бажано, щоб їх було небагато) і суворо дотримуйтеся їх. Але в цих межах дайте дитині можливість діяти вільно.
Покарання: "за" і "проти"
Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям). Це найефективніший спосіб щось пояснити.
Вдаватися до покарань варто лише в крайньому разі. Покарання має відповідати вчинку, і дитина повинна розуміти, за що її карають. Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров'ї дитини. Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти. Частіше використовуйте ласку як засіб виховного впливу та заохочення, ніж покарання та осуд.
Зробити правильний вибір вам допоможе ця пам'ятка.
- Покарання — серйозний замах на фізичне та психічне здоров'я дитини.
- Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.
- Не карайте дитину із запізненням. Краще вже не карати зовсім, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися.
- Не нагадуйте дитині про її "старі гріхи". Не заважайте їй "починати життя спочатку". Покараний — вибачений. Інцидент вичерпано!
- Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності.
Дитина має боятися не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок, вашого розпачу через необхідність вдаватися до такого виховного заходу.
Шведську дитячу письменницю Астрід Ліндгрен завжди непокоїло жорстоке ставлення батьків до своїх дітей. "Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, — від власних батьків — і потім понесли цю "мудрість" далі, передаючи її з покоління в покоління!" — писала письменниця. На підтвердження того, що покарання — надзвичайно важкий іспит для дитини, Астрід Ліндгрен розповіла досить повчальну історію, почуту від однієї жінки.
"Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже й вірила. Проте одного разу її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося, що він заслуговує на покарання. Жінка наказала хлоп'яті піти й самому зірвати різку. Той пішов і його довго не було. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: "Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути". Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував: "Якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й звичайний камінь". Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він і лишався багато років по тому як вічне нагадування про обіцянку, яку дала тоді жінка сама собі: "Жодного насильства!"
Так, дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання принижують особисту гідність малих, призводять до серйозних психологічних стресів. А сучасному малюкові і так доводиться жити в умовах підвищеного стресу. Батьки зазвичай не зважають на відмінність між тим, як вони сприймають світ, та як його сприймає дитина. Вони практично пригнічують її зайвою інформацією та непосильними для неї емоційними і фізичними навантаженнями. Усе це не минає для дитини безслідно: в сучасних малят з'являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Є над чим замислитися, чи не так?
Причиною неадекватної поведінки дитини, психічних розладів можуть стати навіть щоденні побутові розмови батьків з малюком. Адже більшість дорослих часто зовсім не зважає на дрібні зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мовленні, спілкуючись з дитиною. А саме ці "дрібниці" інколи дуже сильно впливають на дитину і здатні сформувати в неї стійкий негативізм щодо батьків.
Виховання без покарання
Покарання породжує страх. Ви можете так налякати малюка, що в результаті він відразу ж перестане поводитися погано. Але це лише видимість того, що покарання принесло бажаний ефект.
Уважно спостерігаючи за поведінкою дитини після покарання, ви помітете, що вона намагатиметься знайти способи, щоб звести рахунки зі своїми кривдниками. Дитя може дражнити молодших братів, сестер або домашніх тварин, отримувати погані оцінки в школі, псувати свої або ваші речі, тікати з дому й забувати про свої домашні обов'язки. Цей перелік негативних реакцій на покарання можна продовжувати ще довго.
Караючи, ви підмінюєте внутрішній контроль дитини за своєю поведінкою необхідністю контролю з боку інших людей. Дитя стає залежним від дорослого, одна присутність якого може викликати в ньому страх.
Покарання не робить ніякого впливу на розвиток навички відповідати за свої вчинки. Навпроти, караючи, ви встановлюєте такі норми поведінки, при яких винні діти намагаються вийти сухими з води. А це в жодному разі не сприяє вдосконалюванню їх власних моральних принципів.
Коли ви караєте, дитя стає або надто поступливим, або занадто впертим, а найчастіше й мстивим. Він зосереджується на тім, щоб звести рахунки з тим, хто його покарав, і не думає про наслідки своєї поганої поведінки, про те, який урок необхідно винести для себе.
Прямою протилежністю поведінки, контрольованої впливовою особою, є самоконтроль, заснований на ціннісних орієнтаціях самого малюка. Дитина учиться відповідати за свої вчинки сама і поводиться так, як вважає за необхідне.
Покарання також несе в собі й інші побічні ефекти. Це заниження почуття власного достоїнства, або поводження, продиктоване почуттям страху; це змішане почуття образи, нанесеної вам людиною, на любов якого ви розраховували; це зміцнення віри в те, що діяти з позиції сили - єдиний спосіб домогтися того, чого хочеш. Крім того, покарання робить дитино недовірливою і спонукує приховувати свої помилки.
Чому ви вирішили покарати свого малюка? Задумайтеся, чи робите ви це зі зла, від образи, бажаючи помститися або почуваючи свою безпорадність? Потім зупиніться, заспокойтеся й спробуйте переосмислити вашу реакцію. Запитаєте себе: "Так чому ж насправді я хочу навчити свою дитину просто зараз?"
Будь толерантним!
Година спілкування
Мета: вчити дiтей так поводитися, щоб уникати конфлiктiв, а в разi їх виникнення — вмiти їх подолати; розвивати вмiння володiти собою; виховувати вмiння гiдно виходити із конфлiктної ситуацiї.
Обладнання: цiкавi завдання.
Хід години спілкування
І. Органiзація класу
— Дiти, як ви думаєте, що таке правопорушення?
— А що таке конфлiкт?
Сьогоднi ми з вами визначимо, чим вiдрiзняється конфлікт вiд правопорушення, навчимося долати конфлiкти.
II. Розповiдь учителя
— Нерiдко наше життя затьмарюють конфлiкти. Вони, як правило, є наслiдком невмiння спiлкуватися. Конфлiкт — це невдоволенiсть, тривога, небажання вчитися з певними людьми. Конфлiктiв не уникнути, адже люди всi рiзнi, мають рiзнi думки, бажання, iнтереси, тобто їхнi зiткнення можливi. Помилковою є думка, начебто пiд час конфлiктної ситуацiї краще зробити вигляд, нiби нiчого не сталося. Потрiбно його розв’язувати.
Можливi такi форми конфлiктiв:
• Зiткнення думок, незгода (конфлiкт не зачiпає особистостi);
• невдоволенiсть (з’являються негативнi емоцiї);
• протидiя;
• сварка (конфлiкт зачiпає особистiсть у цiлому);
• розрив (остаточне припинення стосункiв).
Можливi способи розв’язання конфлiкту:
• «Чарiвнi» слова;
• компромiс (згода на основi взаємних поступок);
• проявлення турботи, нiжностi, любовi;
• усвiдомлення й визнання власно провини чи неправоти у суперечцi;
• пiдняття престижу, самоповаги, гордостi противника;
• жарт, гумор;
• вiра в позитивне розв’язання конфлiкту i добрi стосунки;
• умiння поставити себе на мiсце iншої сторони конфлiкту;
• знаходження оптимального результату, який втiлюється в позитивних дiях обох сторiн.
— Чому ж iснують конфлiкти мiж людьми?
Конфлiкти iснують мiж людьми для того, щоб вони навчилися спочатку розв’язувати їх за законами любовi й зрештою навчилися безконфлiктно жити.
Але будь-який конфлiкт — це початок бiди, великої чи малої. Тому потрiбно уникати конфлiктiв.
— Як ви думаєте, як уникнути конфлiктiв?
• Знаходити час, щоб обговорити проблеми, що накопичуються;
• доцiльно проводити збори, щоб обговорити плани, розпорядок;
• знайти способи розв’язання конфлiктiв.
— Якщо ж усе-таки конфлiкту не вдалося уникнуги, тодi, як радять психологи, необхiдно вчинити так:
1. у конфлiктiв не буває переможцiв: програють завжди обидвi сторони.
Отже, не порiвнюй ступеня провини, а зроби першим крок назустрiч — це показник твого характеру i самоповаги.
Розпочни розмову з опису конкретної ситуації, яка тебе не влаштовує. Намагайся бути при цьому щонайбiльше об’єктивним.
2. Вислови те, що ти вiдчуваєш через конфлiктну ситуацiю. Безлiч конфлiктiв мiж людьми ускладнюються наявнiстю невисловлених думок i почуттiв. Iнодi тiльки завдяки їх висловленню, можна залагодити ситуацiю.
3. Намагайся вислухати протилежну сторону — це, мабуть, найважче. Необхiдно пам’ятати, що вашi думки є рiзними, i саме це спричинило конфлiкт. Уважно слухай опонента, не перебивай, не заперечуй, не сперечайся. Продемонструй спiврозмовниковi, що ти справдi його уважно слухаєш i прагнеш досягти злагоди.
4. Утримуйся вiд коментарiв, завершуючи будь-яку розмову. Звертай увагу на те, де вашi думки збiгаються.
5. Вислови свої конкретнi пропозиції, реалiзацiя яких може змiнити ситуацiю, поведінку, стосунки.
Правила
• Бути розсудливим i виваженим краще, нiж сваритися;
• необхідно завжди шукати такi шляхи, щоб уникнути сварок, образ i конфлiктiв;
• нiколи сам не роби того, чого б не хотiв, щоб зробили тобi.
III. Пiдсумок
— Пiдсумком нашої розмови може бути весела хвилинка. А гумор, жарт, як вiдомо, часто допомагає уникнути сварок. Пропоную спробувати розв’язати цiкавi задачки Г.Остера.
1. Вовочка 10 разiв смикнув за кiску Машу, 5 разiв — Дашу, 7 разiв — Клаву i 1 раз, помилково,— завуча Маргариту Іванiвну. Запитується: скiльки разiв смикав за кiски Вовочка, i що йому тепер буде за це?
2. Повертаючись зi школи додому, Дмитрик штовхнув 9 дiвчаток i пiдставив нiжку 3 дiвчаткам. Половина дiвчаток, скривджених Дмитриком, заплакали. А iнша половина погналася за Дмитриком i надавала йому по шиї. Скiльки разiв Дмитрик отримав по шиї?
- Що хотiв висмiяти в цих задачах Г.Остер?
- Чому сваряться хлопчики і дiвчатка?
- Чи можна уникнути сварок, образ?
- Як потрiбно спiлкуватися один з одним?
Азбука виховання
Поради батькам
- Інколи діти сприймають всі шкільні неприємності дуже близько до серця. Постійно вчіть їх розрізняти, що важливе, а що не дуже.
- Всі знають, що читати лежачи погано від цього псується зір. В крайньому випадку дозвольте дітям читати, сидячи в ліжку.
- Чи знаєте ви про режим Сухомлинського? Вдень і ввечері уроків не робити, а вставати в п'ять годин і займатися з ранку. Деяким дітям це дуже подобається.
- Уважно стежте: чи не надаєте ви уваги і ласки одній дитині більше, ніж іншій. Діти украй педантичні в питаннях справедливості.
- Пам'ятайте, в маленьких дітей ще не розвинене почуття гумору. Ви пожартували, а дитя образилося. Ось випадок, коли не варто експериментувати. Почуття гумору прийде з часом.
- Діти пробують палити в 10-11 років. Це кращий час бесіди про шкоду тютюну. Покажіть синові, як ви засмучені. Не загрожуйте покаранням - цим ви зробите куріння привабливим героїчним вчинком. Розкажіть, як вмирають люди від раку легень.
- Пригадайте, чи давно ви чули дитячий сміх у вашому будинку? Чим частіше сміються діти, тим краще йде виховання.
- У людському житті є два піки ведення щоденників: 15 і 32 роки. Поважайте підлітка ведучого щоденник. Якщо ви увійшли до кімнати і бачите, що дочка або син щось пише, залиште дитину, ні про що не запитуйте.
- Щоб підліток не палив, поклопочіться про його спортивні заняття. Чи є у нього футбольний м'яч, велосипед, тенісна ракетка? Підлітки - спортсмени зазвичай не палять.
- Умійте подумавши, відмовитися від будь-якої поради, у тому числі і від порад "Батьківської газети".
Ми не господарі життя своїх дітей. Ми не можемо знати їх долі. Ми не до кінця знаємо, що добре, а що погано для їх майбутнього. Тому будемо обережними у всіх вирішеннях, які можуть вплинути на шлях дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар